Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

энергично приняться

  • 1 энергично приняться

    General subject: go at it tooth and nail (за что-л.), wade (за что-л.)

    Универсальный русско-английский словарь > энергично приняться

  • 2 энергично приняться за что-л.

    General subject: pitch

    Универсальный русско-английский словарь > энергично приняться за что-л.

  • 3 энергично приняться за работу

    Русско-латышский словарь > энергично приняться за работу

  • 4 энергично приняться за дело

    Dictionnaire russe-français universel > энергично приняться за дело

  • 5 налечь

    нале́чь
    streĉi forton, peni;
    \налечь на вёсла streĉi remilojn.
    * * *
    (1 ед. наля́гу) сов.
    1) ( навалиться) apoyar(se); apretar (непр.) vt (sobre) (надавить, нажать)

    нале́чь на стол гру́дью — apretar el pecho sobre la mesa

    нале́чь плечо́м на дверь — apretar el hombro sobre la puerta

    2) перен. ( овладеть) dominar vt, apoderarse (de)
    3) разг. ( энергично приняться за что-либо) poner los cinco sentidos (en)

    нале́чь на учёбу — poner los cinco sentidos en el estudio, estudiar con (el) mayor celo

    4) прост. ( оказать давление на кого-либо) ejercer presión (sobre)
    * * *
    (1 ед. наля́гу) сов.
    1) ( навалиться) apoyar(se); apretar (непр.) vt (sobre) (надавить, нажать)

    нале́чь на стол гру́дью — apretar el pecho sobre la mesa

    нале́чь плечо́м на дверь — apretar el hombro sobre la puerta

    2) перен. ( овладеть) dominar vt, apoderarse (de)
    3) разг. ( энергично приняться за что-либо) poner los cinco sentidos (en)

    нале́чь на учёбу — poner los cinco sentidos en el estudio, estudiar con (el) mayor celo

    4) прост. ( оказать давление на кого-либо) ejercer presión (sobre)
    * * *
    v
    1) gener. (ñàâàëèáüñà) apoyar (se), apretar (надавить, нажать; sobre)
    2) colloq. (éñåðãè÷ñî ïðèñàáüñà çà ÷áî-ë.) poner los cinco sentidos (en)
    3) liter. (îâëàäåáü) dominar, apoderarse (de)
    4) simpl. (îêàçàáü äàâëåñèå ñà êîãî-ë.) ejercer presión (sobre)

    Diccionario universal ruso-español > налечь

  • 6 нажать

    сов
    ( надавить) apertar vt, fazer pressão sobre; ( выжимая сок) espremer vt; прст ( энергично приняться) pegar com animo; ( сжать) segar vt ( uma certa quantidade)

    Русско-португальский словарь > нажать

  • 7 нажать

    1) ( надавить) premere, pigiare, schiacciare

    давайте нажмём, ребята, и выполним работу в срок — ragazzi, diamoci dentro e facciamo il lavoro in tempo

    * * *
    I сов.
    1) ( надавить) schiacciare vt, premere vt; fare forza ( contro qc); fare pressione ( su qc)

    нажа́ть (на) кнопку — schiacciare il bottone разг.; premere il pulsante

    2) перен. разг. на В ( оказать воздействие) fare / esercitare pressione; stare addosso a qd; pressare vt

    нажа́ть на шефа — stringere alle corde il capufficio

    3) В, Р ( выжать)

    нажа́ть соку — spremere del succo

    4) перен. прост. (энергично приняться за что-л.) impegnarsi a fondo, darci dentro; concentrare gli sforzi ( su qc)
    ••

    нажа́ть на все кнопки / педали / пружины — muovere tutte le pedine; mettere in moto mezzo mondo

    II сов.
    * * *
    v

    Universale dizionario russo-italiano > нажать

  • 8 поналечь

    наполягти на кого, на що; см. Налечь.
    * * *
    налягти́, поналяга́ти; (энергично приняться за что-л.) наполягти́; перен. напосі́стися

    Русско-украинский словарь > поналечь

  • 9 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 10 налечь

    сов
    ( с силой опереться) apoiar-se com força; ( придавить) pesar sobre; прн (овладеть - о чувствах, переживаниях) apoderar-se, pesar sobre; (нажать, надавить) fazer força; прст (оказать воздействие, побуждая к чему-л) exercer pressão; dar em cima de ( alguém) fam; рзг ( приняться энергично) fazer força

    Русско-португальский словарь > налечь

  • 11 взяться

    узятися. В. за руки - побратися за руки, зчепити руки. В. за что - стати, вхопитися, приступитися до чого, заходитися коло чого. [Як до чого став - уся душа його в роботі (М. Вовч.)]. В. энергично, настойчиво - завзятися на що, прихопитися до чого. В. за дело - взятися (стати) до роботи. [До чужої роботи взявсь]. В. сделать что - піднятися зробити. [Піднявся він це діло зробити за-для громади]. Откуда ни возьмись - де (не) взявсь. Откуда ни возьмётся - де не вирветься, видереться, візьметься, вискіпається.
    * * *
    узя́тися, мног. побра́тися; (приняться за что-л., начать что-л.) заходи́тися (роби́ти що, коло чого), прикла́стися (до чого), прийня́тися (за що, до чого), запо́ратися (ко́ло чого), заповзя́тися (роби́ти що)

    Русско-украинский словарь > взяться

  • 12 шуын пижаш

    1) приставать, пристать; надоедать (надоесть) кому-л. неотвязными просьбами, вопросами и т. д

    – Кузе тышке верештынат?.. Кушто илет, пашам ыштет? Каласкале! – шуын пиже Палантай. К. Исаков. – Как ты сюда попал?.. Где живёшь, работаешь? Рассказывай! – пристал Палантай.

    2) налегать, налечь; энергично приниматься (приняться) за что-л.; сосредоточивать (сосредоточить) внимание на чём-л.

    (Матра) я шопо ковышталан куржталеш, я кол кочмыжо шуэш, я шинчалтыме киярлан шуын пижеш. П. Корнилов. Матра то за квашеной капустой бегает, то рыбы хочет есть, то на солёные огурцы налегает.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    шуын

    Марийско-русский словарь > шуын пижаш

См. также в других словарях:

  • энергично — см. энергичный; нареч. Энерги/чно работать. Энерги/чно приняться за дело. Энерги/чно встряхивать …   Словарь многих выражений

  • нажа́ть — 1) жму, жмёшь; сов. (несов. нажимать). 1. перех. или на что. Произвести давление, надавить на что л. Нажать на крышку сундука. □ Тема на носках пошел к кабинету отца. Он осторожно нажал дверь и вошел. Гарин Михайловский, Детство Темы. 2. перех.… …   Малый академический словарь

  • нале́чь — лягу, ляжешь, лягут; прош. налёг, легла, ло; повел. наляг; прич. прош. налёгший; сов. (несов. налегать). 1. С силой опереться на что л.; навалиться. Налечь на стол грудью. □ [Ермолай] старался достать убитую птицу и всем телом налег на край… …   Малый академический словарь

  • засучивать — ЗАСУЧИТЬ, учу, учишь и учишь; ученный; сов., что. Завернуть кверху (рукав, штанину). З. рукава (также перен.: энергично приняться за дело). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАСУЧИТЬ — ЗАСУЧИТЬ, учу, учишь и учишь; ученный; совер., что. Завернуть кверху (рукав, штанину). З. рукава (также перен.: энергично приняться за дело). | несовер. засучивать, аю, аешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • нажать — НАЖАТЬ, жму, жмёшь; атый; совер. 1. что и на кого (что). Давя, притиснуть, надавить. Н. кнопку и на кнопку. Н. на дверь. 2. перен., на кого (что). Оказать воздействие, понудить кого н. к чему н. (разг.). Н. на отстающих. 3. что и чего. Выжать в… …   Толковый словарь Ожегова

  • рукав — а; м. 1. Часть одежды, покрывающая руку или часть руки. Левый, правый р. Рукава с обшлагами, с оборкой. С повязкой на рукаве. Платье с длинными рукавами (до кисти). Кофта с короткими рукавами (закрывающими только плечо или до локтя). Засучить… …   Энциклопедический словарь

  • РУБАХА — Одна из основных частей русского национального костюма одежда для верхней части тела. Шилась обычно из белого льняного (см. лён*) полотна, иногда из цветных тканей кумача (красной хлопчатобумажной ткани), пестряди (пестрой ткани из остатков пряжи …   Лингвострановедческий словарь

  • нажать — 1. НАЖАТЬ, жму, жмёшь; св. 1. что или на что. Произвести давление, надавить на что л. Н. на крышку сундука. Н. кнопку (на кнопку). 2. что и чего. Выжимая сок (из ягод, фруктов), приготовить в каком л. количестве. Н. сока. Н. два стакана… …   Энциклопедический словарь

  • налечь — лягу, ляжешь, лягут; наляг; налёг, легла, ло; налёгший; св. 1. на кого что. С силой опереться; навалиться. Н. на стол грудью. Н. плечом на косяк. // Придавить своей тяжестью кого , что л. Медведь всей тушей налёг на охотника. 2. на что. С силой… …   Энциклопедический словарь

  • нажать — I жму/, жмёшь; св. см. тж. нажимать, нажиматься, нажимание, нажатие, нажим 1) что или на что. Произвести давление, надавить на что л. Наж …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»